Автопробіг «Слідами Антилопи-Гну»: Харків – Бердянськ

Задум: Арбатов – Чорноморськ через пів України

Ідея народилася в клубі JEEP PATRIOT-ADVENTURE TEAM. Ще на Каша-Ралі в червні 2010 року його команда виставила кашу у формі Антилопи-Гну, а влітку пробіг став спільним проєктом Союзу автоклубів, цього клубу та Українського клубу автотуристів Doroga.UA. Привід був літературний: 80 років пригодам героїв «Золотого теляти» Ільфа і Петрова. Роман вийшов друком у 1931 році, а його Чорноморськ, як відомо, списаний з Одеси.

Дядя Фара, як писали організатори, «під покровом ночі» з'їздив до Одеси на виїзне засідання «Союзу меча і орала» і привіз докладний план. Маршрут проклали так: Харків, Старобільськ, Луганськ, Донецьк, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Нова Каховка, Херсон, Миколаїв, Одеса. Фініш призначили на 17 серпня біля меморіальної дошки Остапу Бендеру на Катерининській, 47 в Одесі.

Пальне дала мережа АЗС ОВІС, навігатори Garmin-Asus, інформаційно пробіг підтримали автомобільні журнали. Компанія BRC Gas Equipment відправила з колоною власний екіпаж «BRC-Україна», а виробник акумуляторів FORSE виділив два акумулятори для благодійних аукціонів на старті й фініші на користь Комарівського дитячого будинку. Гасло пробігу звучало по-бендерівськи: «Вдаримо автопробігом по бездоріжжю і розгільдяйству!»

День перший: Харків

Неймовірно спекотного ранку 14 серпня 2010 року різношерста колона зібралася в центрі Харкова. Поїхали машини Ford Fiesta Club, JEEP PATRIOT-ADVENTURE TEAM, Українського автоклубу HYUNDAI, компанії BRC Gas Equipment і телекомпанії «Сімон». Мережа «Тріолан» уперше в Україні влаштувала вебтрансляцію церемонії автоклубного заходу.

Після фотосесії на площі Свободи з прапорами і транспарантами в дусі НЕПу колона заправилася і пройшла до паркування ТРК «Караван», звичного місця зустрічей автоклубів. Зібралися майже всі місцеві телеканали. Розваги почалися з виступу атлетів-гирьовиків, у якому, як у ребусах старого Синицького з роману, був зашифрований наступний номер: конкурс «Пиляйте, Шуро, вони золоті!». Посперечатися за золотий пил вишикувалися кілька клубів і команди «безкінних» глядачів. Потім були музика, призи і продуктові пакети, а мотоклуб ХАМи провів концесіонерів за місто.

Старобільськ і Луганськ

Перші сотні кілометрів пролетіли непомітно. Навігатор вів чітко за прокладеним маршрутом, а сигнали про місцезнаходження колони одразу потрапляли на сайт Doroga.UA. Старобільськ антилоповці за традицією роману називали Старгородом. Біля пам'ятника Остапу Бендеру студентські активісти «вигнали з підворіття» Паниковського, і екіпаж нарешті став повним. Гуся, всупереч роману, Паниковський так і не відпустив. Далі були коровай, шматочок сала, рідкісний білий кавун і фото на пам'ять з місцевими.

З міста колону вивів наряд ДАІ, якому на подяку пов'язали піонерські краватки з символікою пробігу. Біля в'їзду до Луганська антилоповців зустрів справжній БТР луганського позашляхового клубу «Лугахід 4×4», потім мотоциклісти і машини місцевих автоклубів. Вервечка розтяглася на кілька кілометрів. Бендер і Балаганов пересіли в кабріолет 1949 року і на чолі колони доїхали до прикрашеної кумачем вантажівки. Як і в романі, машина не дотягнула до трибуни кількох метрів, і «дітям лейтенанта Шмідта» довелося її штовхати. Тут Остапа понесло, і зупинила його лише відповідна промова засновника автоклубу «Зроблено в СРСР».

День другий: Донецьк і Маріуполь

15 серпня після двох днів виснажливої спеки найсильнішим враженням у Донецьку стало морозиво: кількакілограмовий торт-морозиво, яким антилоповців до одуріння нагодував клуб «Авто Ретро Донбасу». Трійку «сучасних шахраїв» посадили в розкішний ЗІМ-кабріолет. Кінці білого шарфа Остапа хльостали Шуру по обличчю, але той стоїчно терпів, бо дрімав. Дружня розмова продовжилася в клубі «Дон 4х4 басс» з обіймами і клятвами разом боротися з бездоріжжям.

У Маріуполі під знаком «Сталевар» на в'їзді вирувало ціле мото-автомістечко: близько 50 мотоциклів і машини клубу ГАЗ-69. П'ять автомобілів пробігу зустріли ревом клаксонів. Остапа пересадили на жовтий ГАЗ-69 з відкритим верхом, майже прототип Антилопи, і в супроводі байкерів колона проїхала містом. Біля драмтеатру муніципальний оркестр, якого спеціально відкликали з відпустки, вдарив марш, а «маріупольська бабуся» вручила онукові баночку варення. Конкурси з розпилювання гир провела місцева газета «Приазовський робочий», вона ж розіграла гуся для Паниковського. Наостанок господарі ресторанчика «12 стільців» нагодували худого Козлевича так, що живіт упирався в кермо.

Бердянськ

До Бердянська Остап і Шура доїхали на маріупольській «Антилопі» клубу ГАЗ-69. Зустрічали їх відомі місцеві журналісти, що змалку любили «Золоте теля». Головне дійство відбулося в сквері закоханих біля торгово-розважального центру Delmar, причому Антилопу загнали прямо на його сходи. Цього разу понесло вже Козлевича: він войовничо махав ножівкою і пропонував усім розпиляти гирі, «винесені з квартири Корейка». Остап кричав у мікрофон, що Бердянськ майже Ріо-де-Жанейро, а Шура проводив конкурс «Великий сліпий» імені Михайла Самуеловича Паниковського.

Пізно ввечері екіпаж пройшов вулицею Шмідта і скупався в Азовському морі. Повечеряли горілкою, салом і хрусткими огірками, подарованими в Старобільську, і щасливі впали спати. Продовження, дні третій і четвертий, на окремій сторінці.