«Слідами Антилопи-Гну»: Мелітополь, Каховка, Херсон, Миколаїв, Одеса

День третій: Бердянськ і Мелітополь

16 серпня 2010 року о дев'ятій ранку, рано за місцевими мірками, компанія наїлася млинців і яєчні та пішла віддати шану пам'ятникам у Бердянську. Спершу лейтенанту Шмідту, потім «родичі» присіли на лавку біля пам'ятника самим собі, дітям лейтенанта Шмідта. Живий і теплий Шура обійняв за плечі чавунного себе, а Остап, ідучи, намагався підняти з землі чавунний саквояж, переплутавши свій і увічнений.

Мелітополь буквально пролетіли. Встигли влаштувати фотосесію біля знака 200-річчя міста і сусідніх пам'ятників, після чого вирушили далі.

Каховка

Кавалерійський наліт на Каховку зупинив статечний керманич місцевої гілки CheryClub з ніком Інженер. Він зорганізував не лише зустріч на в'їзді. Там зібралося пристойне товариство: байкери, журналісти газети «Каховські вісті», представники влади і навіть «білогвардійський майор» на ГАЗ-21 в ретророзмальовці ДАІ.

Усі учасники пішли потерти копито кам'яній конячці знаменитої тачанки, яку, як жартував звіт, уже 80 років витісняє залізний кінь автопрому. Дорогою через поле Шура з Остапом встигли висмикнути пару цибулин: натура. До самої Каховки концесіонери доїхали на триколісному мотоциклі з двигуном від «Запорожця», чий тріск розганяв собак, як колись Антилопа-Гну.

У центрі міста на мітингу їх зустрів міський голова Каховки. Він запевнив, що «Золоте теля» один з його улюблених творів, а Каховка рано чи пізно буде крутіша за Ріо-де-Жанейро, бо в місті вже є два маленькі приватні літаки. Концесіонери вручили меру грамоту і піонерську краватку, а зворушений мер подарував «шахраям» гуся. Того ж дня учасники витягли з піщаної кручі над Каховським водосховищем старенький «Москвич», який водій загнав у безвихідь. Тягли, як бурлаки, і витягли, а машину одразу прийняли до Союзу автоклубів.

Херсон

Херсон відпочивав від полуденної спеки, коли учасників пробігу прийняв клуб Kia Cee'd. Ініціатором зустрічі став уродженець міста з ніком Speedy Gonzales. З огляду на скрутне матеріальне становище концесіонерів Остап застосував 401-й спосіб відносно чесного відбирання грошей і «продав» страховій компанії залишки золотої гирі. Працівниці відділення прийняли гостей за живих героїв роману і вручили їм коровай.

День четвертий: Миколаїв

17 серпня сонні концесіонери доїли рештки вечері і рушили на Миколаїв. Асфальт місцями тарахкотів під колесами, але п'ять машин пробігу вперто обганяли фури і «вироби радянського автопрому». У місті корабелів на них чекали близько двадцяти машин під різними клубними прапорами. Біля ТРЦ «Сіті-центр» засідання почалося під марш духового оркестру. Остап з трибуни роздавав грамоти керманичам клубів, Шура радісно плескав нагороджених по плечу, а флегматичний Козлевич підхоплював їх під лікті, щоб не впали зі сцени.

Миколаївські клуби відповіли цінними призами. Народ на швидкість пиляв гирі під полуденним сонцем. Прощалися зворушливо: Козлевич закликав читати «Золоте теля», Бендер зізнавався всім у любові і витер скупу сльозу кінчиком білого шарфа, а Балаганов під шумок «позичив» кумачеве полотнище з гаслом «Вдаримо автопробігом по бездоріжжю».

Фініш в Одесі

Під Коблевим антилоповців зустріли одеські клуби, а на останньому відрізку на них полювали знімальні групи місцевих телеканалів. На підступах до міста приєдналися байкери-одесити. Кавалькада з понад 50 автомобілів під клубними прапорами в годину пік пройшла вулицями Одеси, а мотоциклісти перекривали перехрестя. Голови Остапа і Шури стирчали з люка машини Hyundai-клубу. Звіт із задоволенням відзначив, що маршрут байкерів точно збігся з навігатором, от тільки навігатор не вміє перекривати перехрестя.

На Катерининській, 47 є меморіальна дошка: тут з 31 березня 1931 до 1 квітня 1932 року «працював управдомом» Остап-Сулейман-Берта-Марія-Бендер-бей. Бендер дістав баночку варення від маріупольської бабусі і поставив під дошкою тарілочку з блакитною облямівкою. Мільйон на неї, щоправда, не виклали.

Завершальний акорд пролунав на майданчику торговельного центру. Знову звучали вітання і пиляли гирі, цього разу на маріупольській газеті, щоб зібрати «золоті ошурки». Зустріч підготували одеські активісти BUBUKA, Клубнікіна і KavZ. Потім відбувся невеликий благодійний аукціон на користь Комарівського дитячого будинку, з вихованцями якого дружив Союз автоклубів. Акумулятор FORSE за 280 гривень купив клуб Getz, гирю за 200 гривень клуб NISSAN, отримавши ще й восьмикілограмову гирю без ручки на додачу. Знавця «Золотого теляти» з клубу ГАЗ-69 нагородили повним зібранням творів Ільфа і Петрова.

Що було потім

27 жовтня 2010 року учасників пробігу і друзів запросили до кафе «Київське» в Харкові на презентацію фільму про пробіг і роздачу дисків. Дрес-код вільний, вітався маскарад у дусі роману. Пізніше хроніку «Слідами Антилопи-Гну» додали на пам'ятний диск разом із фільмом про пробіг 2011 року «Сто років у дорозі». У підсумках 2010 року Союз назвав цей пробіг масовим «чумовим автозабігом».